Як зберегти молодь у громадах? Чи необхідне соціальне житло для ВПО? Які реформи потрібні громадам? — питання, які стоять перед кожною громадою сьогодні. Вони повинні вирішуватися і на локальному, і на регіональному, і на національному рівні. Про шляхи їх вирішення та внесок громадських організацій говорили на дискусії «Збереження соціального капіталу у громадах» під час цьогорічного Форуму розвитку громадянського суспільства.
Робота з ВПО: курси перекваліфікації
Більшість учасників дискусії відзначили, що у багатьох громадах нагальним питанням і є перекваліфікація. У прифронтових та деокупованих громадах потрібна перекваліфікація тих людей, які тут перебувають. Найчастіше це — люди похилого віку. У тилових громадах потрібна перекваліфікація ВПО, які не можуть знайти роботу в приймаючій громаді. Часто люди опиняються в громаді з зовсім іншою структурою економіки, тоді їхня кваліфікація стає незатребуваною.
Задача перекваліфікації лягає на плечі громадських організацій та Центрів зайнятості. Олександр Скрипай з ГО «Зміст Полтава» (ГО-учасниця «Лабораторії стійкості»), розповідає: «На початку повномасштабної війни ми займалися лише допомогою військовим. Але пізніше зрозуміли, що довгостроковим викликом для Полтави є велика кілька кількість ВПО, які не мають роботи. І зрозуміли, що ми, як громадська організація, маємо до цього долучитися».
ГО «Зміст. Полтава» тестували різні інструменти допомоги ВПО з працевлаштуванням, такі як участь у співбесідах та рекомендація людей роботодавцям. Однак, саме курси перекваліфікації виявилися найбільш ефективним рішенням. Спочатку менторами на цих курсах були самі ВПО, які бажали поділитися своїм корисним досвідом.
«У нас був чоловік з Мелітополя, який ще в своєму місті почав заробляти продажем запчастин у США на E-bay, — розповідає пан Олександр: — Він захотів розповідати про це на лекціях, і вони користувалися популярністю».
Пізніше «Зміст.Полтава» вирішили розширити вибір пропонованих спеціальностей, зараз вони, співпрацюють з різними тренерами, які викладають на курсах. Більшість лекцій проводяться офлайн, окрім IT-напрямку. Саме IT-напрямок, який викладає школа Beetroot Academy, став найбільш популярним на курсах перекваліфікації.
Участь молоді у відбудові та житті громад
Громадські організації можуть сприяти тому, щоб молодь почувалася залученою та почутою через створення платформи для неї.
«Молоді зараз найбільше потрібна підтримка в самовираженні та розвитку, особливо в умовах війни та відбудови України. Вони хочуть бути почутими і мати вплив на процеси, які стосуються їхнього майбутнього. Громадянське суспільство має створювати можливості для навчання, розвитку навичок, участі в громадських ініціативах, а також сприяти залученню молоді до процесів відновлення країни після війни», — говорить голова ГО «Потрібні тут» Роман Помаз.
У рамках проєкту, який організація реалізує спільно з фондом «Відродження», команда «Потрібні тут» провели дослідження профорієнтації для молоді в Миколаєві. Для обговорення інструментів реалізації потреб молодих людей провели круглий стіл, а зараз готуються до створення робочої групи з-поміж тих, хто брав участь у цьому заході.
Також організація провела аудит можливостей для працівників, що працюють з молоддю. В його рамках було проведено опитування, щоб зрозуміти, які навички потрібні працівникам молодіжних центрів. Після цього було створено курс «Сучасні інструменти роботи з молоддю для молодіжних працівників», який охопив сучасні методики фасилітації, цифрові технології та ефективні підходи для залучення. Тобто, громадським організаціям також важливо підвищувати кваліфікацію тих, хто працює з молоддю.
Адвокація та моніторинг на локальному рівні
Рушієм відбудови та зміни на локальному рівні можуть бути адвокаційні кампанії, які проводять громадські організації.
«Створення стратегічних документів та програм розвитку — це процес, що нерозривно пов’язаний з взаємодією з органами місцевого самоврядування та іншими стейкхолдерами на місцевому рівні. Звісно ж, адвокація — один із ключових інструментів», — говорить Тетяна Терлецька з «Центру розвитку та співпраці громад».
В своїй роботі команда «Центр розвитку та співпраці громад» поєднує адвокаційну складову та застосування інструментів місцевої демократії. Експерти ГО багато років поспіль навчають громади України застосуванню партисипативних підходів у напрацюванні та впровадженні місцевих стратегічних документів і програм. Фактично, кожен з проєктів, що реалізується командою містить партисипативні компоненти та формування пропозицій чи рішень локального рівня. У 2023-ому році вони спільно з Новосанжарською громадою розробили і проадвокатували затвердження Програми інтеграції, соціальної адаптації та підтримки внутрішньо переміщених осіб, а в 2024-ому спільно з активними мешканцями Конотопської громади розробили стратегію її розвитку до 2030-го року. Зараз організація також займається проєктом, що містить адвокаційну складову — «Бути почутими: залучення ВПО до процесів прийняття рішень у Полтавській області», що втілюється за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». В рамках нього вже здійснили відбір інституцій громадянського суспільства та ініціативних груп, що представляють інтереси внутрішньо переміщених осіб і провели для них комплекс освітньо-навчальних заходів.
Для прозорості впровадження реформ та реалізації рішень на локальному рівні також необхідний моніторинг діяльності ОМС.
«Насправді, здійснювати моніторинг діяльності влади на локально рівні — нескладно, — стверджує пані Тетяна: — Але для цього треба мати базові знання про структуру та підпорядкування підрозділів ОМС, розподіл повноважень, відкриті реєстри і бази даних, формування запитів на інформацію і т.д. Та треба бути готовим до того, що на шляху до пошуку прозорості й відкритості буде доволі багато перешкод».
За словами пані Тетяни, незважаючи на перешкоди, долучатися до моніторингу не занадто складно, не завжди потрібно бути експертом в цій галузі. Кожен член громади, якого щось турбує можк говорити про це назагал. Навіть в процесі моніторингу відбудови організація не лише перевіряє стан готовності обʼєктів, закупівлі чи проєктно-кошторисну документацію. Серед обов’язкових елементів — фокус-групи з мешканцями, де кожен охочий може озвучити власне бачення ситуації і поділитись застереженнями.
«У багатьох людей доволі часто присутній стереотип про те, що моніторинг — це про пошук порушень і винних. Це не так. Ми намагаємось по-іншому формувати уявлення про цей процес», — додає пані Тетяна.
ГО відстоює інтереси, передусім, громадянського суспільства, проте, знайшовши помилки чи порушення варто надавати рекомендації і спільно з владою шукати шляхи вирішення ситуації, що склалася, розробляти підходи до превенції подібного у майбутньому. Це — про найвищу сходинку драбини партисипації, яка має назву «партнерство» і передбачає співучасть у прийнятті рішень та їх реалізації.
Платформи для об’єднання стейкхолдерів
Для вирішення різноманітних питань, зокрема питань зайнятості всіх категорій населення в громаді, необхідне об’єднання стейкхолдерів. Під час дискусії спікери відмітили, що найефективнішим підходом буде об’єднання зусиль громадських організацій, місцевої влади та бізнесу. Прикладом цього є діяльність місцевого партнерства зайнятості у Херсонській області, який на дискусії представляла директорка обласного центру зайнятості Тетяна Ніколаєва.
«Розуміючи актуальність і важливість комплексної взаємодії державної служби зайнятості та громадянського суспільства в умовах надзвичайної ситуації в Україні, ми провели круглий стіл з нашими партнерами, — розповіла пані Тетяна: — результатом якого стало впровадження анкетування громадян для визначення потреб в соціальній підтримці та оперативний обмін даними з метою опрацювання та надання послуг в межах компетенції сторін».
В результаті анкетування громадян з питань визначення потреб в соціальній підтримці протягом 2024 року 53 особи отримали індивідуальні консультації за направленням організації-партнера. Проведено 12 спільних заходів, спрямованих на підвищення рівня обізнаності громадян щодо програм сприяння зайнятості, в них взяло участь 127 осіб. Для консолідації зусиль Херсонської обласної служби зайнятості та громадських організацій, які працюють у сфері соціального захисту населення територіальних громад Херсонської області, також було сформовано єдину базу організацій, які надають послуги ВПО, ветеранам/ветеранкам та особам з інвалідністю.
Пані Тетяна вважає, що ключовим для реалізації таких проєктів є залучення всіх зацікавлених сторін, визначення ключових стейкхолдерів (місцева влада, громадські організації, бізнес, активісти, мешканці). Громадським організаціям варто організовувати консультації, засідання, круглі столи для врахування потреб усіх учасників. Організовуючи проєкти, спрямовані на об’єднання стейкхолдерів, необхідно дотримуватися принципів прозорості та відкритості. Це включає інформування громадян про всі етапи проєкту, формування з них робочих груп, використання доступних каналів комунікації.
«В таких проєктах також необхідні врахування місцевого контексту та адаптивність, — коментує пані Тетяна: — Це включає аналіз локальних потреб та ресурсів до початку проєкту, гнучкість у підходах з урахуванням змін у громаді в процесі».
Збір потреб та пілотування рішень в громадах
Проєкти, які реалізує організація в громаді, мають базуватися на опитуваннях та дослідженнях потреб різних груп. Такі проєкти мають бути динамічними і змінюватися в залежності від зміни ситуації.
«Інформація про актуальні потреби наших стейкхолдерів є основою всіх проєктів, які розробляє та реалізує організація, — говорить Людмила Дінник з організації «Джерело підтримки»: — Так, на початку війни ми організовували шелтери для ВПО, щоб люди могли перепочити кілька днів і прийняти рішення щодо подальших дій. Згодом, коли виникла потреба у довгостроковому проживанні, ми створили місця тимчасового проживання».
«Джерело підтримки», на запит ради ВПО Дніпропетровської області та ОВА, також організували та провели Регіональний Форум Рад ВПО та територіальних громад, на якому учасники ознайомилися з найкращими практиками регіону, обговорили проблемні питання та шляхи їх вирішення. Крім того, організація періодично проводить як онлайн, так і офлайн опитування жителів міста, разом з Радою ВПО. За результатами цих опитувань пізніше створюються фокус-групи.
За результатами опитувань про потреби різних груп дизайнуються проєкти організації. Так, наприклад, опитування показало, що найбільшими проблемами для ВПО є відсутність житла та фінансів.
«Щодо житла, ми вважаємо інноваційним наш проєкт зі створення місця тимчасового проживання для ВПО на 170 ліжко-місць. Будівлю для створення місця тимчасового проживання надав приватний бізнес. 4-поверхове приміщення утримується та облаштовується без залучення бюджетних коштів», — говорить пані Людмила.
Крім того, організація створила пілотний проєкт «Сервісна картка ВПО». Це — платформа, що об’єднує соціально орієнтовані бізнеси, що готові надавати знижку ВПО на своїй послуги. Тут ВПО можуть знайти саме ту послугу, що їм потрібна.
Моніторинг та реалізація рішень
Для реалізації рішень на локальному рівні потрібні також єдині політики та підходи на національному рівні.
«Якщо 2022 був роком співпраці, то зараз суспільство втомлюється, потрібні не лише традиційні підходи та інструменти, а й заходи єдності», — говорить Юлія Тищенко з Нацплатформи.
Для цього потрібно налагоджувати місцеву демократію в громадах та діалог між різними групами в суспіспільстві. Фасилітувати його можуть громадські організації. Під час моніторингу та реалізації таких рішень необхідно також враховувати те, що різні групи мають різний досвід. Наприклад, на думку пані Юлії, необхідно будувати довіру між тими громадянами, які виїхали і тими, хто залишився. Тих, хто виїхав бажано також по можливості залучати до моніторингу та реалізації рішень на національному рівні.
«В цьому контексті нацплатформа говорить про безпечний мир, рішення та дії, які об’єднують суспільство. Нам потрібно приймати навіть непопулярні рішення, але враховувати ризики напруги», — додає пані Юлія.
Працювати над збереженням та розвитком людського потенціалу потрібно і на рівні громади, і на регіональному рівні, а на соціальному. Як бачимо, особливою уваги потребують молоді люди та внутрішньопереміщені особи. Для обох цих категорій є актуальним питанням працевлаштування, для вирішення якого можливе створення курсів перекваліфікації та співпраця з центрами зайнятості. На регіональному рівні важливе об’єднання стейкхолдерів для спільного пошуку шляхів вирішення проблем та адвокація таких рішень з застосуванням інструментів місцевої демократії. Все це має підтримуватися створенням єдиних рішень на національному рівні. Однак, є багато питань, які стосуватимуться усіх мешканців громад. Це забезпечення права на освіту впродовж життя, це право на безпеку навіть в умовах війни, забезпечення належної взаємодії між працедавцями, освітою та працівниками, створення можливостей для самореалізації у складних умовах війни. Бо збереження можливостей розвитку людини і є стійкістю громадою.
