Опалювальний сезон 2024/2025 став серйозним випробуванням для української енергетичної системи. Це була найважча зима з початку повномасштабного вторгнення з огляду на ті руйнівні атаки, що були зафіксовані протягом 2024 року. Загалом протягом року втрачено 10 ГВт встановлених потужностей.
Протягом опалювального сезону 2024-2025 енергетична інфраструктура зазнала 9 масованих атак по ТЕС і ТЕЦ, гідроелектростанціях та мережевих об’єктах. Під ударом опинились і об’єкти газової інфраструктури. Внутрішній видобуток газу впав до мінімального рівня.
Однак попри масштабні атаки та суттєві руйнування, вдалося зберегти стабільність енергопостачання протягом опалювального сезону. Як цього вдалося досягти, що потрібно для підготовки до наступного сезону, та які виклики попереду, обговорили експерти DiXi Group спільно з представниками уряду, енергокомпаній та експертного середовища під час дискусії Energy Security Talks «Енергосистема під тиском: як Україна пройшла ОЗП та що попереду», організованої аналітичним центром DiXi Group.
З вітальним словом традиційно виступила президентка DiXi Group Олена Павленко. Вона наголосила, що осінньо-зимовий період 2024-2025 став найскладнішим для української енергетики від початку повномасштабного вторгнення, проте попри очікування масових відключень і системні атаки з боку росії енергосистема вистояла.
«Війна в енергетиці тривала, хоча багато споживачів, особливо побутових, майже не відчули цього, принаймні порівняно з минулим роком. Ключовим фактором, що забезпечив проходження опалювального сезону без масштабних блекаутів, стала, по-перше, сприятлива погода — зима була м’якою, з температурами вище за норму. По-друге, стабільна робота атомної генерації. По-третє, вдалося відновити близько 5 ГВт теплових і гідроенергетичних потужностей. Важливу роль відіграла стійкість українських енергетиків, які працювали в надзвичайно складних умовах, а також міжнародна підтримка, що допомогла швидко відновлювати пошкоджене обладнання», — зазначила Олена Павленко.
Олена Павленко підкреслила важливість відкритого обговорення з представниками Міністерства та компаній для чіткого розуміння поточної ситуації та майбутніх викликів. А також висловила вдячність енергетикам за їхню відданість роботі в умовах постійних загроз і ризиків, завдяки чому вдалося уникнути енергетичного колапсу цієї зими.
Під час заходу генеральна менеджерка в сфері безпеки та стійкості DiXi Group Олена Лапенко представила оцінку роботи енергосистеми України в осінньо-зимовий період 2024-2025, яка включає готовність системи до пікових навантажень порівняно з попередніми роками та уроки, які варто врахувати для підготовки до наступного сезону.
Вона звернула увагу, що за експертними оцінками, проведеними напередодні опалювального сезону, у години пікового навантаження дефіцит в енергосистемі міг сягати 2–3 ГВт — навіть за умови стабільної роботи атомної й теплової генерації та наявності імпорту електроенергії. Водночас українська енергосистема продемонструвала вражаючу стійкість попри постійні атаки рф на енергетичну інфраструктуру. Хоча ці удари суттєво впливали на генерацію, завдяки оперативним діям енергетиків вдалось уникнути реалізації найгірших сценаріїв.
«Цієї зими пікове споживання становило 16,5 ГВт — менше за прогнозовані 18 ГВт, і його вдалося покрити без критичного дефіциту. Основне навантаження традиційно несли атомні станції (45–50% у загальному балансі). Частка ТЕС і ТЕЦ залишається на рівні 25-30%, як і до повномасштабного вторгнення. Гідроенергетика працювала в умовах обмеженого ресурсу — її частка становила 15-17%. Важливу роль у забезпеченні стабільності відіграла й розподілена генерація — сонячні станції, дизельні та газові установки, які частково знімали навантаження з мережі. Водночас ВДЕ все ще не має значного впливу на покриття вечірніх максимумів із-за значної частки саме сонячної генерації. В денні години за сприятливих умов частка ВДЕ могла сягати 15-20%, проте ввечері її вплив мінімальний», — зазначила Олена Лапенко, генеральна менеджерка з безпеки та стійкості DiXi Group.
Олена Лапенко зауважила, що імпорт електроенергії з ЄС у години пікового навантаження став додатковим стабілізуючим чинником. Хоча дозволений обсяг сягав 2,1 ГВт, використовували його частково — в більшості попит вдавалося покривати власною генерацією. Навіть із зростанням імпорту порівняно з минулим роком, його частка в години піків не перевищувала 8%.
Детально про те скільки імпортувала Україна електроенергії під час війни представлено у аналітичному звіті.
Незважаючи на ці досягнення експертка вказала на вразливість мереж перед можливими атаками.
Олена Лапенко наголосила на критичній ситуації з газом: через російські удари постраждав власний видобуток, а запаси в ПСГ наприкінці зими впали до 3 млрд куб. м, а в березні — до 1 млрд.
Потреби України становлять 19–20 млрд куб. м на рік, із яких власний видобуток 12 млрд. Щоб покрити дефіцит у 2025 році, необхідно імпортувати щонайменше 4 млрд куб. м. Такий об’єм імпорту становить лише 1,5% від загального імпорту ЄС, що не створюватиме тиску на ринок.
«Для забезпечення стратегічної безпеки важливо укласти довгострокові контракти на два роки, оскільки короткострокові контракти виявляються дорожчими на 10-15%. У майбутньому слід прагнути до укладення угод на 3-5 років. Дотримання графіка закупівель для накопичення 13 млрд куб. м газу до ОЗП 2025-2026 є ключовим елементом стратегії», — пояснила експертка DiXi Group.
Для підвищення безпеки газопостачання Україна має активніше співпрацювати з ЄС через механізм AggregateEU, що зменшить фінансовий тиск на Нафтогаз і сприятиме створенню резервів. Крім того, необхідно посилити ключових об’єктів газової інфраструктури, впровадити системи раннього попередження та заходи зі скорочення споживання — модернізацію, перехід на альтернативне паливо та ефективніше використання ресурсів.
У другій частині заходу разом із представниками уряду та приватних енергетичних компаній обговорили виклики, які стояли перед ними у проходженні ОЗП, та рішення, потрібні для посилення енергобезпеки.
Заступник міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Роман Андарак наголосив на важливості міжнародної підтримки, без якої було б надзвичайно важко пройти опалювальний сезон.
«Цю зиму ми пройшли завдяки злагодженій роботі енергетичних компаній і безпрецедентній міжнародній допомозі. Але наступний сезон буде ще складнішим. Потреба у ресурсах зростає. Пріоритети — захист енергосистеми, ремонти пошкоджень, розвиток децентралізованої генерації, підтримка приватного сектору громад та ОСББ та залучення міжнародної підтримки», — прокоментував Роман Андарак.
Та додав, що вже зараз потреба у фінансуванні зокрема ремонтів перевищує 250 млн євро, і міжнародні партнери активно долучаються — як фінансово, так і через постачання обладнання.
Нещодавно завершений опалювальний сезон в Україні був важким, але набагато кращим за попередній. Було враховано помилки минулих років, сформовано значний запас резервного ремонтного обладнання, що сприяло швидкому відновленню пошкодженої ворогом інфраструктури. Це зазначив т.в.о. голови правління НЕК «Укренерго» Олексій Брехт.
«Завдяки накопиченому досвіду, фахівці «Укренерго» оперативно замінювали пошкоджене обладнання, зокрема – виконуючи складні роботи під напругою. Потужні трансформатори, монтаж яких зазвичай триває кілька місяців, наші бригади встановлювали за 16-20 днів. Зруйновану ворогом опору на одній з високовольтних ліній – наші ремонтники замінили за 8 днів, хоча до війни таку роботу підрядні організації виконували близько 2 тижнів. Це допомогло мінімізувати збої в постачанні електроенергії, забезпечити стабільність роботи енергосистеми навіть під час численних атак на інфраструктуру», – зазначив Олексій Брехт.
Він також наголосив, що зараз енергосистема України оновлюється та модернізується. Зокрема, у ній стає дедалі більше високоманевреної газової генерації. «На сьогодні, те що вже працює в енергосистемі, складає понад 200 МВт. Це те, що ми бачимо. Те, що працює, і що є учасником ринку електроенергії. Цього року ми вже мали зустрічі з Федерацією роботодавців, з Європейською Бізнес Асоціацією – і ми знаємо, що є величезна кількість установок, які на сьогоднішній день збудовані, але з деяких суб’єктивних чи об’єктивних причин – не підключені до мережі. Зі свого боку, ми робимо все можливе для того, щоб ці об’єкти стали учасниками ринку», – наголосив Олексій Брехт.
Україна має продовжувати працювати над створенням нової, сталої енергосистеми, здатної працювати в умовах постійної невизначеності і високих ризиків. Ключовими векторами мають стати розподілена генерація і розвиток торгівлі електроенергією з Європою зауважив, генеральний директор «Енергетичної компанії України» Віталій Бутенко. Керівник ЕКУ також акцентував на необхідності збільшення потужностей маневрової генерації
«Відповідно до енергетичної політики держави, підтримка проєктів нової генерації є стратегічним напрямом ЕКУ, адже вона формує новий ринок і впливає на регулювання енергосистеми. Наша місія – сприяти її швидкому розвитку та економічно ефективній роботі», — зазначив Віталій Бутенко.
Перша заступниця голови Держенергоефективності Марія Малая, розповіла про ключові заходи, реалізовані для підтримки стабільності енергосистеми та протидії енергетичному терору. Серед основних трендів вона назвала розвиток розподіленої генерації, що став поштовхом для запуску нових програм.
Також, Марія Малая відмітила зростання інтересу до високоефективних когенераційних установок, адже вони допомагають громадам і підприємствам готуватися до наступного опалювального сезону.
Учасники заходу акцентували увагу на тому, що для ефективного забезпечення енергетичної безпеки країни важливо збільшувати потужності розподіленої генерації та продовжувати розвиток імпорту.
Модерував захід директор з досліджень DiXI Group Роман Ніцович.
Переглянути запис Energy Security Talks можна за посиланням – https://bit.ly/4iYIWXq
Захід організовано ГО DiXi Group у межах проєкту «Покращення енергетичної безпеки завтрашнього дня» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Джерело: DiXi Group
