Найбільш інтегрованими до правил ЄС є українські сектори фінансових послуг, телекомунікацій, поштові й кур’єрські послуги, енергетика і державні закупівлі. Про прогрес в цих сферах повідомили учасники дискусії, яка була присвячена презентації дослідження “Інтеграція України у внутрішній ринок ЄС: неупереджена оцінка та діалог зі стейкхолдерами”, проведеного ІЕД.
Україна виконала вже більшість зобов’язань по цим сферам як в контексті Угоди про Асоціацію, так і в контексті початку переговорів про вступ України до ЄС.
“Фінансовий сектор практично повністю гармонізований з європейськими нормами. В телекомунікаціях ми рухаємося до цифрового безвізу. Поштові та кур’єрські послуги майже відповідають директивам ЄС. В енергетиці ми вже інтегровані в європейський ринок електроенергії і газу, водночас там ще потрібна подальша лібералізація. І в сфері депржзакупівель потрібно доопрацювати законопроєкт, відповідно до норм ЄС”, – заявила провідна наукова співробітниця ІЕД Ірина Коссе.
Представник Євросоюзу підтвердив лімітований прогрес України. “Ми проводимо скринінг українського законодавства стосовно послуг. І не дивлячись на складні умови за останні роки, Україна насправді показувала певний лімітований прогрес в цій частині і рухалась до “рамки” ЄС по послугам, зокрема ми спостерігали прогрес по поштовим послугам”, – заявив керівник команди соціально-економічної політики Європейської комісії Янис Айзалниекс.
Під час заходу учасники обговорили чотири ключові теми цього дослідження: митниця, визнання професійних кваліфікацій, фінансові та цифрові послуги.
ІЕД представляє основні рекомендації по кожному із напрямків.
Спрощення митних процедур
Євросоюз відзначив досягнення Україною значного прогресу. Україна запровадила кримінальну відповідальність за контрабанду значних обсягів товарів, схвалила Національну стратегію доходів до 2030 року, ухвалила закон про перезавантаження митниці та розпочала застосування NCTS Фаза 5.
Далі Україна має, зокрема, перейти до Фази 6 NCTS, досягти прогресу у використанні АЕО, покращити адміністративну спроможність Держмитслужби, оновити Митний кодекс у відповідності до правил ЄС.
Визнання кваліфікацій
Визнання кваліфікацій українців в ЄС є важливим елементом євроінтеграції України, що охоплює освітні, професійні та трудові аспекти. Це полегшить українцям працевлаштування на ринку ЄС, визнання досвіду та кваліфікації, здобутої в Україні, підвищить можливості для кар’єрного зростання.
На шляху до цієї мети була затверджена Національна рамка кваліфікації, запроваджені кваліфікаційні центри, ухвалені ряд професійних стандартів, запроваджено Europass та Euroguidance.
Ще необхідно буде ухвалити закон про Національну систему кваліфікацій у відповідності до права ЄС, узгодити національну та європейську рамки кваліфікацій, завершити розробку стандартів для всіх регульованих професій, розширити мережу кваліфікаційних центрів та їх моніторинг тощо.
Цифрові послуги
Сфера включає шість ключових напрямів: електронні комунікації, електронна ідентифікація, кібербезпека, захист персональних даних, цифрові ринки та послуги, штучний інтелект та цифрова трансформація.
Україна вже досягла суттєвого прогресу, ставши першою не-членом ЄС у довірчому списку ЄС щодо електронних підписів. Були ухвалені закони про медіа, цифровий контент, послуги та доступний роумінг з ЄС.
Ще потрібно буде доопрацювати закон про захист персональних даних, гармонізувати законодавство з AI Act, підготуватися до впровадження 5G, завершити інтеграцію до єдиної роумінгової зони ЄС, оновити законодавство у сфері кібербезпеки.
Фінансові послуги
Україна ухвалила зміни до закону “Про банки і банківську діяльність”, новий закон “Про страхування” і ряд законів в сфері ринків капіталу. Тепер необхідно забезпечити інституційну спроможність НКЦПФР для ринків капіталу і продовжити впровадження вимог пакету Базель III для банківського ринку.
Надання сектору фінансових послуг режиму внутрішнього ринку не вимагає одноголосного схвалення всіма членами ЄС. Тому інтеграція ринку фінансових послуг до ринку ЄС може відбутись суттєво раніше, ніж вступ України до ЄС. За певних умов ринок фінансових послуг може стати пілотним сектором для галузевої інтеграції економіки України до Спільного ринку ЄС.
“Україна слідувала рекомендаціям, які ми надали рік тому, то ж ми швидше рухаємося у фінансових послугах. Це одна з ділянок, де ми могли б говорити про внутрішній ринок, – зазначив Янис Айзалниекс. – В найближчому майбутньому, коли Україна підключиться до SEPA – механізм швидких платежів між ЄС та українськими банками, це дасть впевненість споживачам”.
Захід був організований за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках спільної ініціативи “Європейське Відродження України”.
З текстом документа можна познаймитися тут
Джерело: ІЕД
