11 березня 2025 року Незалежна антикорупційна комісія провела чергову зустріч у форматі «Defence Talks» на тему «Небо без КАБів: як протидіяти російським авіабомбам?». Подію відвідали військові аташе, експерти оборонної сфери, дипломати та медіа.
Спікери події — Владислав Власюк, Уповноважений президента з питань санкційної політики; Кіра Спиридонова, директорка департаменту економічної дипломатії МЗС; Вікторія Вишнівська, старша дослідниця НАКО; Ілля Кухаренко, радник з питань РЕБ/РЕР Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України; Юрій Ігнат, начальник управління комунікацій Командування Повітряних Сил ЗСУ. Вони обговорили, як саме Україна може протидіяти КАБам — і на етапі виготовлення, і безпосередньо на полі бою.
Санкції проти КАБів
Одним з можливих ключів до протидії виготовленню КАБів, як і до створення інших засобів ураження, є впровадження санкційних обмежень та експортного контролю, зазначив під час виступу Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк. За його словами, ці заходи подекуди унеможливлюють поставки критичних компонентів для російського ВПК, подекуди — утруднюють доступ до комплектуючих або принаймні здорожчують в кілька разів. В контексті КАБів проблема полягає в тому, що іноземні компоненти для цих бомб нескладні й доволі дешеві, відповідно, Росії значно легше отримати до них доступ.
Як зазначив Власюк, на сьогодні список критичних компонентів достатньо вичерпний, водночас гостро стоїть проблема недостатнього дотримання санкційних обмежень. Він також наголосив на важливості фінансових санкцій: «Гроші між російськими виробниками і постачальниками не у валізах возять, не у вигляді готівки. Таке теж іноді буває, як з Іраном, але здебільшого все одно йдуть перекази через фінансову систему — чи то банки, чи то криптовалюти тощо. Відповідно, тут є велика можливість для посилення санкційних обмежень».
Він підкреслив, що сьогодні змінюються способи ведення війни, виготовлення дронів і КАБів стає дешевим і масовим — і цим може скористатися не лише Росія, але й інші режими. «Мені здається, що це в цілому доволі небажана історія для більшості наших партнерів, тож, користуючись нагодою, закликаю продовжувати роботу в цьому напрямку», — підсумував Владислав Власюк.
Зі свого боку, директорка департаменту економічної дипломатії МЗС Кіра Спиридонова розповіла про три основні напрямки санкційної політики Міністерства закордонних справ України:
- санкційна коаліція, тобто узгодження санкційної політики з державами-партнерами, щоб тиск на Росію був максимальним по різних напрямках;
- синхронізація санкцій, зокрема віддзеркалення обмежень, які впроваджують інші держави, та інформування партнерів про українські санкції;
- протидія обходу санкцій, а саме введення обмежень проти осіб, які допомагають Росії отримувати доступ до підсанкційних товарів. За словами представниці МЗС, цей напрям є одним із найперспективніших у найближчому майбутньому.
Наприклад, у 16-му пакеті санкцій ЄС є значна кількість пропозицій України, поділилась Спиридонова. «Ми високо цінуємо підтримку наших партнерів в цьому зв’язку, що вони нас чують, що вони це враховують у своїх пакетах. І ми бачимо результати як і нашої роботи, і наших розвідувальних органів, які нам в цьому допомагають, так і співпраці з партнерами», — сказала вона.
Окремо Кіра Спиридонова відзначила, що МЗС часто звертається до досліджень НАКО, які містять інформацію з відкритих джерел, щоб переконати партнерів ввести санкції проти тієї чи іншої компанії.
Іноземні компоненти у російських авіабомбах: звіт НАКО
Старша дослідниця НАКО Вікторія Вишнівська презентувала дослідження НАКО «The Makers of Ruin: Glide Bombs, UMPK, and Their Civilian Cost». Згідно з даними, які навела старша дослідниця НАКО, за останні роки Росія суттєво збільшила масштаби використання КАБів: якщо в 2023 році це було 10 тисяч бомб, то станом на 2024 рік — майже 40 тисяч.
Як пояснила Вишнівська, у звіті аналітики НАКО насамперед розглянули модуль управління та корекції (УМПК) — основну частину КАБу, яка фактично відповідає за керованість цієї бомби. Крім того, вони дослідили 26 заводів, залучених у виробництво різних частин КАБів. «Враховуючи модернізацію, збільшення виробництва КАБів, напевно, що кількість таких підприємств збільшується. Саме в цьому контексті найсумніша частина полягає в тому, що всі ці підприємства по-різному засанкціоновані нашими міжнародними партнерами», — зазначила Вікторія Вишнівська.
Аналізуючи поставки мікроелектроніки в Росію, експерти НАКО визначили понад тисячу топових російських імпортерів, 97% із яких — це приватні компанії. За словами Вишнівської, наразі існує певна тенденція в тому, що ці імпортери часто навіть на формальному рівні не повʼязані з мікроелектронікою або ВПК. Подекуди це можуть бути компанії, які займаються матрацами, птахівництвом або перепродажем заморожених продуктів.
Українська авіація та РЕБи у боротьбі з КАБами
Радник з питань РЕБ/РЕР Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України Ілля Кухаренко окреслив специфіку роботи засобів радіоелектронної боротьби як одного з найбільш ефективних інструментів протидії КАБам. Він пояснив, що в УМПК є три важливі електронні складові:
- контролер — простий і поширений компонент, який використовується всюди, від пральних машин до холодильників;
- інерційна система навігації, яка є повністю автономною;
- супутникова система навігації — це пристрій «Комета», що складається з антен і приймача глобальних навігаційних супутникових систем (GNSS).
«Всі ви чули, що є 4-елементні, 8-елементні “Комети”, вже є 12, скоро будуть 16. Ця кількість елементів допомагає антені захиститися від певної кількості передавачів РЕБ, які знаходяться на землі. Зазвичай діє правило N-1. Якщо у нас є 4-елементна “Комета”, то щоб її надійно подавити, нам треба три розподілені в просторі засоби РЕБ», — пояснив Ілля Кухаренко.
Він наголосив, що недостатньо просто зібрати РЕБ в одному місці, потрібно правильно їх розмістити. «Для того, щоб РЕБ ефективно боровся з КАБами, нам треба наситити певну глибину, до 40 кілометрів і більше, засобами РЕБ, щоб вони були розподілені в просторі. І тоді ми, дійсно, можемо досить з непоганою ефективністю боротися з “Кометами”», — розповів Кухаренко.
За його словами, на сьогодні українським виробникам вдалося зробити кілька речей: наситити лінію фронту значною кількістю засобів РЕБ, розробити централізовану систему керування та напрацювати адміністративні заходи (як-от, забезпечити РЕБ безперебійним живленням та охороною).
Про те, як українська авіація бореться з російськими КАБами, розповів начальник управління комунікацій Командування Повітряних Сил ЗСУ Юрій Ігнат. На його думку, ключем до успіху є насамперед знищення літака-носія. Зокрема, він згадав успішну роботу ЗРК Patriot по знищенню двох російських літаків і трьох гелікоптерів у Брянській області Росії в травні 2023 року. «Там, де спрацював Patriot, тривалий час російські літаки не з’являлися. Кілька місяців. Вони вивчали, дивилися. Ось вам і протидія. Противник, знаючи, що може бути знищений, не наближається», — сказав він.
Потужна авіація – це крок до успіху на землі, наголосив Юрій Ігнат. Для боротьби з російськими літаками-носіями КАБів потрібен комплексний підхід — сучасні винищувачі, системи ППО, засоби РЕБ, повітряний радар, ракети класу «повітря-повітря» тощо.
Дякуємо за підтримку в проведенні «Defence Talks» Празькому центру громадянського суспільства і Міжнародному фонду «Відродження».
Джерело: NAKO
