Катування електрострумом, примусове заучування російського гімну і вироки за “тероризм” українським військовополоненим — усе це не просто воєнні злочини, а частина цілеспрямованого переслідування Росією українців. МІПЛ презентувала аналітичний звіт “Знищення української ідентичності як державна політика СРСР і Росії”. Дослідження підтверджує: ФСБ та інші силові структури РФ використовують ті ж методи переслідування українців, які впродровж 70 років так само проти українців застосовувала радянська влада.
Висновки авторів звіту ґрунтується на вивченні та порівнянні понад 20 архівних документів радянського періоду із понад 20 сучасними свідченнями військовополонених і цивільних українців, які пройшли через російські тюрми.
— Радянський Союз, а тепер і Росія, ніколи не визнавали українців як окремий народ, підкреслює Владислав Гаврилов, аналітик МІПЛ, один із авторів звіту. — Натомість вони витрачали величезні ресурси, щоб нас знищити, знищити українську суб’єктність та національну ідентичність. Парадокс у тому, що росіяни весь час говорять, буцімто нас, українців, не існує. При цьому методи знищення українців є. То скажіть, як можна знищити те, чого, як вважають росіяни, не існує?!
Владислав Гаврилов, аналітик МІПЛ. Фото: Медіацентр Україна
За його словами, як за радянських часів, так і зараз, найперше Росія переслідує тих, хто може очолити український спротив: інтелігенцію, науковців, діячів культури, військових. Тих, кого одразу знищити не вдалося, намагаються русифікувати. Це підтверджує азовець Дмитро Канупер, колишній полонений, якого Росія засудила до 29 років ув’язнення:
— У СІЗО Таганрогу нас змушували щодня слухати російські пісні від 6 ранку до 10 вечора. Це були військові марші, радянський гімн, пісні з текстами про „вбивай хохлів“. Всі військовополонені мали їх вивчити напам’ять. Коли хтось забував, того били. Пропонували також увзяти російське громадянство і приєднатися до “Вагнера”. Дуже наполегливо схиляли до співпраці — обіцяли, що це допоможе пришвидшити обмін.
Дмитро Канупер, колишній полонений, якого Росія засудила до 29 років ув’язнення. Фото: Медіацентр Україна
Презентований аналітичний звіт демонструє сторічну тяглість радянських репресивних практик і доводить, що примус ідеологічного “перевиховання” українських бранців — це системна політика агресора. Для цього Росія не гребує ані психологнічними, ані фізичними тортурами.
— Немає жодного військовополоненого, який би сказав, що в камері на стіні не висів текст російського гімну, — розповідає Тетяна Катриченко, виконавча директорка МІПЛ. — І немає жодного, кого б не змушували його вчити. Багатьох бранців бʼють просто за те, що вони розмовляють українською мовою.
Тетяна Катриченко, виконавча директорка МІПЛ. Фото: Медіацентр Україна
Опрацьовані свідчення тих, хто був у полоні під час нинішньої війни Росії проти України, мають спільне з архівними документами НКВС і КДБ, які МІПЛ дослідила в рамках цього звіту. Як і за радянських часів, нинішніх бранців-українців змушують зрікатися рідної мови і визнавати, що Україна — частина “великого російського/радянського народу”.
— Що робила Російська імперія? Вона казала: “Українців немає”. Що робив Радянський Союз? Він казав: „Є тільки радянська людина“. Що робить Російська Федерація? Вона говорить: “Українці — це ті ж росіяни”. Тобто їхня головна мета — не просто окупація територій, а нав’язування ідеології, яка знищує українську самобутність. Вони не просто катують наших людей, це їхній спосіб примусу, аби українці підкорилися. Вони хочуть саме покори, — підкреслює Роман Подкур, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України.
Роман Подкур (крайній праворуч), старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України. Фото: Медіацентр Україна
Автори звіту закликають міжнародну спільноту до жорсткої реакції на систематичне порушення Росією прав військовополонених і цивільних українців. Зібрані під час роботи над звітом документи і свідчення будуть використані для притягнення винних до відповідальності.
Читайте аналітичний звіт “Знищення української ідентичності як державна політика СРСР і Росії” за цим посиланням.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
Джерело: Медійна ініціатива з прав людини
