Виклики стратегічного планування, відновлення та розвитку територіальних громад

2 жовтня відбулась конференція «Виклики стратегічного планування, відновлення та розвитку територіальних громад» в рамках проєкту «Посилення стійкості громад Черкащини через залучення людей до відновлення та стратегічного планування», за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

В конференції взяли участь представники 11 (одинадцяти) партнерських громад Черкащини, Чернігівщини та Київщини, які співпрацювали в межах грантів Міжнародного фонду «Відродження». Форматом заходу було обрано фасилітовану дискусію, під час якої представники громад ділились своїм досвідом, викликами та перевагами щодо розвитку та стратегічного планування майбутнього.

Розвиток країни неможливий без сталого розвитку громад, стратегічного планування, інституційної спроможності органів влади, громадськості. Розвиток громади повинен відбуватись обов’язково з залученням місцевої влади та мешканців.

Відкрив конференцію Олександр Турченяк, заступник голови Черкаської ОВА: “Деякі громади не проявляють себе, тому наша задача як обласної військової адміністрації зробити так, щоб громади себе проявляли та робили те, що від них чекають мешканці громад. Сподіваюсь на плідний діалог.

Також на конференції були присутні представники Черкаської агенції регіонального розвитку. Ілона Приходько, керівніця Черкаської агенції регіонального розвитку зазначила, що в даний момент громади розуміють, що саме треба робити для розвитку: створювати проектні офіси, відділи проектних менеджерів. Якщо ми будемо спілкуватись з владою, між собою, то буде результат.

«Давайте не забувати, що місцева влада є також мешканцями своєї громади. Тому всі, хто проживають в громаді зацікавлені у тому, щоб вона розвивалась» – під час своєї промови сказав Олексій Орловський, директор програми “Демократія і належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження”.

Під час своїх виступів представники органів місцевого самоврядування озвучили найпоширеніші виклики, з якими зустрічаються під час своєї діяльності: нестача кваліфікованих кадрів та ресурсів в громаді. Але, деякі громади все ж таки знайшли вихід із ситуації.

“Щоб люди не покидали громаду, ми розробили програму покупки житла для вимушено переміщених осіб. На даний момент в громаді куплено 13 будиночків. Ці будинки ми даємо в користування на рік по договору, а потім продовжуємо за необхідності. Також залучаємо донорські кошти для покупки техніки в ці домівки. Таким чином ми забезпечуємо ВПО житлом та вирішуємо проблему нестачі кваліфікованих кадрів в громаді.” – ділиться своїм досвідом Світлана Більська, секретар Городнянської міської ради Чернігівської області.

“Наша громада співпрацює з громадами Німеччини. Така співпраця сприяє розвитку громади, адже бюджетних коштів на все не вистачає.” – розповів про свій досвід Богдан Шкарбута, голова Мошнівської територіальної громади Черкаської області.

Особливу увагу було присвячено взаємодії громад з громадськими організаціями та залученню донорських коштів.

“Громадські організації повинні співпрацювати, а не підміняти. Громадські організації не повинні вести себе як місцева влада, вони повинні співпрацювати один з одним. Дуже важливо враховувати різницю регіонів і один шаблон для всієї України не спрацює.” – під час виступу розповіла Наталія Дрозд, представниця ГО “Центр Доброчин” Чернігівська область.

Тетяна Кіріллова, голова ГО «Громадська ініціатива Луганщини», зазначила що команди релокованих громадських організацій є додатковим ресурсом розвитку громад, які не мають своїх досвідчених громадських організацій і, що саме співпраця і впровадження кейсів, які мали успіх на Луганщині та Донеччині, може бути корисним і для нових приймаючих громад.

Інна Заблоцька д.е.н., проф., експертка стратегічного планування розвитку громад зазначила: “Для того, щоб залучати молодь в громаду, треба співпрацювати зі студентами та допомагати їм при написанні дипломних робіт. Таким чином Ви надаєте їм данні для їх досліджень, а в перспективі отримуєте кваліфікованого працівника. Також до розвитку громад можна залучати Академію наук України, вона також може надати дані або фахівців, або допомогти розробити проекти. Академія наук України знаходиться між владою, громадою та бізнесом і при цьому має своє бачення.

Результатом конференції стала резолюція, яка містить всі напрацювання та рекомендації щодо стратегічного розвитку громад, враховуючи реалії сьогодення.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Джерело: ГО “Асоціація “Відродження та розвиток”

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: