В Україні триває реформа місцевого самоврядування, і громади отримують більше повноважень для управління своїми територіями. Водночас сталий розвиток кожної громади неможливий без урахування екологічних аспектів. Саме цю проблему взялися вирішувати експерти громадської організації «Природоохоронні геоінформаційні системи України», реалізовуючи проєкт «Геоінформаційна підтримка процесу забезпечення прозорості та відкритості місцевого врядування». Проєкт підтримав Міжнародний фонд «Відродження».
Чому важливе ландшафтне планування?
Комплексні плани територіального розвитку громад сьогодні є ключовим інструментом сталого розвитку. Вони визначають, як будуть використовуватися земельні ресурси, де розміщуватимуться промислові об’єкти, житлові зони, природоохоронні території тощо. Однак ці плани не можуть бути ефективними без якісного ландшафтного планування – процесу, що передбачає оцінку екологічного стану території, визначення природних ризиків і розробку заходів для збалансованого використання ресурсів.
Ландшафтне планування допомагає громадам не лише уникнути екологічних проблем, а й адаптуватися до нових викликів, зокрема тих, що виникають у зв’язку з євроінтеграцією України.
Геоінформаційні системи як основа ефективного управління
У першій половині проєкту фахівці ГО провели аналіз чинної нормативної бази, а також дослідили кращі європейські практики. Це дало змогу виявити прогалини в українському законодавстві та запропонувати шляхи їх удосконалення. Одна з ключових ініціатив – оновлення вимог до геопросторових даних, які використовуються в містобудівному плануванні.
ГО активно співпрацює з громадами, які вже розробляють комплексні плани, і надає їм експертну підтримку. Зокрема, для Роганської громади було створено карти прогнозу ерозійних втрат ґрунту для різних сценаріїв ведення сільського господарства. Такі карти допомагають фермерам оцінювати ризики та впроваджувати заходи для збереження родючості земель.
Ландшафтне планування та європейські екологічні стандарти
У ЄС фермери отримують значні субсидії за умови дотримання екологічних стандартів, зокрема GAEC 5 (запобігання ерозії ґрунтів) та GAEC 7 (збереження потенціалу ґрунту через сівозміни). Недотримання цих вимог може призвести до втрати фінансової підтримки.
Для визначення рівня ерозійної небезпеки в Європі використовують математичні моделі, зокрема USLE та RUSLE. В Україні ці методи лише починають впроваджувати, і завдяки проєкту ГО «Природоохоронні геоінформаційні системи України» громади отримують доступ до сучасних інструментів просторового аналізу.
Чому це важливо?
Розвиток громад неможливий без збереження природних ресурсів. В умовах змін клімату та євроінтеграції українським громадам доведеться адаптуватися до нових екологічних стандартів. Саме тому важливо не просто оновлювати нормативну базу, а й впроваджувати сучасні підходи до управління земельними ресурсами.
Робота, що ведеться в межах цього проєкту, є лише першим кроком до формування комплексної системи ландшафтного планування в Україні. Надалі команда «Природоохоронних геоінформаційних систем України» планує розширити використання геоінформаційних технологій для підтримки сталого розвитку громад та інтегрувати їх у державні політики.
