Скорочення чисельності населення країни є однією з найбільших проблем, які принесла повномасштабна агресія росії. У своєму інфляційному звіті за січень 2023 року НБУ прямо вказує, що «….несприятливі економічні та соціальні умови в країні в повоєнний період можуть посилити еміграцію після зняття обмежень на виїзд чоловіків віком 18–60 років. Це призведе до дефіциту робочої сили та посилення диспропорцій на ринку праці, що погіршуватиме перспективи економічного відновлення. У довгостроковій перспективі є ризик майбутньої демографічної кризи через значну кількість молодих людей, які виїхали з України.»
Крім цього, беручи до уваги досвід війни в колишній Югославії, де після закінчення війни додому повернулася тільки третина з тих, хто виїхав, можна припустити, що без сприяння поверненню українців з-за кордону та залучення іноземних трудових мігрантів економіка України може бути приречена на деградацію, а населення – на подальше скорочення.
Що ще можна робити, аби не допустити найгірші сценарії та наскільки серйозною є покликаний зʼясувати новий проєкт за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Проєкт “Візія 2033” спрямовано на:
- збереження та розвиток трудових ресурсів України
- сприяння поверненню українців, котрі знаходяться зараз за кордоном, скорочення обсягів трудової міграції з України та залучення трудових мігрантів з інших країн.
- забезпечення підготовки профільного законодавства, яке буде побудоване на основі фактів та відповідатиме принципам недискримінації та поваги до прав людини.
За підтримки Фонду Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування разом з Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи, а також Національна академія наук України та Маріупольський Державний Університет зʼясують чи дійсно без повернення українців з-за кордону та залучення трудових мігрантів з інших країн зростання української економіки в майбутньому неможливо.
Під час дискусії “Які трудові місця потрібні України”, що відбувалась в рамках проєкту, учасники та учасниці говорили про різні сектори і кадри, які потрібні аби забзепесувати роботу цих секторів.
Серед учасників був директор програми «Демократія і належне врядування» нашого Фонду Олексій Орловський, який наголосив на кадровому голоді публічного сектору:
“Проблема дефіциту кадрів на сьогодні надзвичайно актуальна. Наприклад, Донецька ОВА забезпечена кадрами лише на 72%. На рівні районних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, які знаходяться поки в екзилі, ситуація гірше. В деяких районах зайнято лише 25% посад.”, – говорить Олексій.
З початку повномасштабної війни держава зробила багато кроків у вирішенні цього питання. Це і внесення змін до законодавства, і спрощення процедур вступу на публічну службу, перехід на дистанційний режим роботи, підвищення оплати праці посадовців, які працюють на територіях активних бойових дій тощо. 25 травня Кабмін запустив експериментальний проєкт зі створення кадрового резерву для публічної служби. Станом на грудень на цей проєкт було подано близько 2800 анкет. Це — один з тих кроків, які вже робить держава аби забезпечити публічне управління людським капіталом. Але, на жаль, охочих працювати саме в Донецькій та Луганській областях не багато.
“Тому наш Фонд підтримує коаліцію чотирьох громадських організацій, на чолі з Всеукраїнською організацією самоврядування населення, яка займається питаннями післявоєнного інституційного відновлення Донецької та Луганською областей. В межах цієї співпраці ми працюємо з темою кадрів для органів публічної влади на майбутнє.”, – підкреслив Олексій Орловський.
